Ти завжди розділявся надвоє,
Як зима і весна, день і ніч...
Був зі мною, і був... не зі мною,
Був собою завжди - певна річ.
А тепер, розділивши світанки,
на самотність безсонних ночей.
Я скажу - прощавай, мій коханку,
Ти не вартий сльозинки з очей.
Те, що душу тобі віддавала,
Ти не винен...причина в мені.
Бо я щастя свого не шукала,
Задивившись на відблиск в вікні.
А сьогодні я глянула в небо,
Світ відкрився в нових кольорах.
Ти - без мене, а я вже без тебе,
Підем далі - по різних стежках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835830
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2019
автор: majra