Бачу, ти у душі - соловій.
Не тривож моє серце, не смій!
Будуть марні натомість старання.
Я не знаю таке, що кохання!
Не старайся весь світ пригорнути,
Моє серце снігами закуте.
Принесу тобі тільки страждання,
Я ж кажу, що не знаю кохання!
Ти даруєш мені ночі-бранки
І безхмарні ясні світанки.
Запечалені мої зітхання,
Я не відаю, що є кохання!
В твоїм голосі радість й тривога,
А мені відповісти - незмога.
У поезії узи єднання,
Чи є більше від цього кохання?
Знаю, вибрала долю нелегку,
Творчість має самотню стежку.
Либонь, кожного вечора й зрання -
Поетичне з Пегасом кохання!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835778
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2019
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА