СВЯТО ВИШИВАНКИ

Врода  її  неповторна  дівоча.
Неба  блакить,  наче  проліски,  очі.
Вдягнена  просто,  у  вишиванці.
Посмішка  світла,  сонячна  вранці.

Рухи  легкі,  чарівні,  як  пір’їнки.
Відлік  часу  доторкнеться  сторінки:
Стала  тоді  Вона  незалежна!
Безліч  шляхів,  і  мрії  безмежні.

Тільки  страждань  ще  нестерпно  багато:
Чобіт  чужинця  зайшов  в  її  хату.
Треба  боротись  за  краще  життя,
Бо  до  кайданів  нема  вороття!

Рідна,  квітуча  моя  Україно!
Кожен  для  неї,  як  рідна  дитина.
Свято  сьогодні  твоє  –  Вишиванка!
Разом  всміхнЕмося,  люба  панянко!

17.05.2018
Свидетельство  о  публикации  №119051606400

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835757
Рубрика: Присвячення
дата надходження 16.05.2019
автор: Таня Яковенко