[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9vDe4VNBcHY
[/youtube]
Весняний дощ такий жаданий,
Приніс якісь передчуття.
Десь підкрадалось сподівання:
Природи слізне співчуття.
Вона страждає за всіх нас,
Хіба життя на людське схоже?
Чому важкий для нас цей час?
Чи бачиш з неба оце, Боже?..
Промчалась блискавка по небу,
І гуркотіння пронеслось.
Таку ось кару цю шалену,
Здійснить природі удалось.
За злість,ненависть, тяжкі війни,
За переповнення страждань,
І за чекання безнадійні,
За сліз людських розчарувань..
За материнські гіркі сльози,
За плач знедолених дітей.
Гриміть у небі, страшні грози!
Як захист скривджених людей...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835720
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2019
автор: Н-А-Д-І-Я