Перлами…

Колись,  мабуть,  одягну  я  сорочку  
На  тіло,  що  любитиму  довік  
Можливо,  подарую,  сина  й  дочку  
Й  ніколи  не  дивитимусь  убік  

Тих  блискавиць,  що  гримають  із  неба  
На  хмари  не  дивитимусь  щорік  
Ти  будеш  зустрічати  свою  Гебу  
Й  години  втратять  сенс  життя  відлік  

У  травах  цілуватиму,  коханий  
У  шепоті  й  цвірінькані  дібров  
Любов  на  стежках  вилікує  рани  
Волошками  зап'ястки  зв'яжу  й  знов  

Ми  підемо  у  вирій  пелюстками  
Злітатемо  сплітаючи  думки  
У  вітрі  подих  вічності  ростками  
Я  проросту,  у  парі  голубки  

Намистинами...
Два  кольори,  мої  два  кольори...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835714
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2019
автор: Ольга Ратинська