Дуже я люблю Іванка,
Йому личить вишиванка.
Карі очі, чорні брови —
Не забути їх ніколи.
Що я тільки не робила:
Гарцювала, як кобила
Під його вікном щоночі,
Тільки він мене не хоче.
Раз знадвору на вітрині
У книжковім магазині
Я узріла дивну книжку
І одразу аж принишкла.
Як її у руки взяла,
Вся одразу просіяла:
"Про обряди й привороти".
Непочатий край роботи!
Магазин... Базар... Аптека...
Все від мене недалеко.
Півгодини погуляла,
Цілу торбу накупляла
І увечері в неділю
Приворотне варю зілля.
Йванко вип'є — стане ніжним
І мене запросить в ліжко.
Поки стигли чари свіжі,
Я дивилась телевізор.
Кіт занюхав валер'янку,
Випив зілля повну банку.
Цілу ніч боялась спати,
Він мене хтів зґвалтувати.
Ледь спіймала цю потвору
І закрила у коморі.
Завтра буде що робити —
Відворот коту варити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835664
Рубрика: Гумореска
дата надходження 15.05.2019
автор: