Кате

втікала
від  власних  думок
шукала  
собі  порятунку
приспала
свій  глузд  від  чуток
чекала
солодкого  тру́нку
       
забрали
у  мене  всю  міць  
топтали
щора́з  мою  гордість
вкладали
мене  доліли́ць
вбивали
по  краплі  свідомість  
       
боліло
та  вже  не  болить
горіло
пекельно  у  грудях
німіло
і  те́рпло  щоми́ть
вмирало
тихенько  на  людях
       
дивився
і  просто  стояв
згубився
в  думках  і  у  мові
скорився
і  руки  ти  склав
божився
колись  у  любові
       
не  вмію  
покласти  я  край
не  смію
із  тебе  спитати
не  мрію
здобути  свій  рай
не  вірю
тобі  я,  мій  кате
____________________
11.05.19

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835648
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 15.05.2019
автор: † божевілля †