Ми ж одна родина

   Кристатий  дуб,  там  лелека,
 Гніздечко  вистиляє,
До  цвинтаря  недалеко,
 Ой,сумно  ж  скрипка  грає.

Та  птах,  шурхоче  в  надії,
Та  й  гляне,  все  до  сходу,
     Трима,  в  думці    світлі  мрії,
Для  нашого  народу..

Хай  врешті  ,всі  зрозуміють,
Що  це,  одна  країна,
Встановлювать  МИР  уміють,
Тож  ми,  одна  родина!

Світліший,  є  хтось  й  темніший,
Хоч  різні  мови  має,
Та  наш    народ  розумніший,
 Нехай  землі  не  крає!

Вже  досить  всім  воювати,
Від  болю  плаче  скрипка,
 В  журбі  жінка,  батько  й  мати,
Й  сирітонька  дитинка.

Крайнеба  знову  лелека,
Летів  спішив  до  сходу,
Дорога,  хоч    і  нелЕгка,
Та  людям  на  угоду.

На  щастя,  гніздо  там  звити,
Щоб  дружно  і  охоче
Всі  добре,  спромоглись    жити,
                                                 Бож  кожен  з  нас  так  хоче!                                                  
   
                     15.05.2019р.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835576
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2019
автор: Ніна Незламна