Не стало тата і нема крила,
Без мами ти лишаєшся безкрилий.
Щоб тато жив і матінка жила,
Коли живуть - то будеш ти щасливий.
Сьогодні я пишу свої слова
Матусі, бо у неї нині свято.
Давно Вона у інший світ пішла,
Проте цей світ раніш освоїв, тато.
І зверху чую, як вони кричать,
Я маю десь, на чомусь, зупинитись,
Їхнє життя для мене, мов печать,
І ним до віку маю я гордитись.
Проте сьогодні чую я слова,
Що кличуть мою маму з того світу.
Хоча б на мить, матусю, будь жива,
Хай нині пам'ять принесе нам вітер!
З днем матері, рідненька - сліз нема…
Давно вони лишились на могилі.
Вже не бринить обірвана струна,
Без крил твоїх твої дітки безсилі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835290
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 12.05.2019
автор: Віталій Назарук