То не Ассоль була…

 

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=RIEn9R1LEUQ[/youtube]


Через  моря  і  заметілі
Відчула  я  тепло  руки.
Біжать  мурашками  по  шкірі,
Немов   терпке  вино,  думки.

Вони  настояні  на  травах,
Прозорі,  ніжні,  як  роса.
Неначе  скупані  в  загравах,
Легкі,  швидкі,  як  паруса.

Попутний  вітер  освіжає,
В  червоний  вбрались  паруса,
Чи   так  душа  моя  бажає,
Чи   невідомість  спокуша?

Легенькі  хвильки  розгулялись,
І  чайки  вслід  про  щось  кричать.
Я  в  далечінь  усе  вдивлялась,
Чи  вийде  принц  мій  зустрічать?

А  берег  швидко  наближався,
В  надії   тепляться  думки,
В  тумані  образ  прорізався.
Відчула  ніжний  стиск  руки...

То  не  Ассоль  була,  а  ти,
До  мене  ніжно  посміхався.
Ти  повернусь  із  німоти...
Довго  чекав...мабуть,  заждався...






адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835209
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2019
автор: Н-А-Д-І-Я