Давно в це місто люди є заселені.
Давно це як? А декілька століть.
Воно улітку потопає в зелені,
А восени – у золоті стоїть.
Тут сам Мазепа міряв землю кроками.
Тут мислив, як країну зберегти.
Нас, спадкоємців, збагатив уроками
І прагне днесь від хиб застерегти.
Приспів:
Полтава, Полтава,
Край козацький,
України слава. (2 рази)
Чурай Маруся тут крутилась дзиґою,
Пісні складала – досі ще живуть.
Це місто Котляревський вславив книгою.
І Гоголь тут розпочинав свій путь.
Душевні тут віряни і священики.
У парку соловей гніздо тут в’є.
Тут сало, галушки їдять, вареники.
Свині й галушкам пам’ятники є.
Приспів.
Тут Гоголю, Шевченку, Котляревському
Є постаменти, й Пушкін честь здобув.
Тут в уряді , у давнім, в УНР-ському,
Петлюра Симон головою був.
Альтанка є така - до зір здіймається.
В неділю дзвін тут кличе люд у храм
Це місто – казка, квітне, розвивається,
Несе надію доням і синам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835056
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)