ЧУЖИНА МЕНЕ ПРИЙНЯЛА ЯК ДОЧКУ
Чужина, мене прийняла, як дочку...
Та як рідну дитину полюбила.
навчила, поважати мову чужу...
і дала мені лебедині крила.
Відкрила двері запросила у дім
і чужа мати до серця обняла.
Щоб побачила ясне світло у нім
у кутку серця сльозу заховала
І я у душі народжую слово
і сію квіти на рахманській землі
Ростуть діти у солов'їній мові
під сонцем чужим несуть радість мені
Поміж них на моїй душі весняно
у сні, колишу давніми піснями.
На волю, пташечка злітає рано
На Україну додому до мами.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834846
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2019
автор: Чайківчанка