(в Радоницю, місяця травня…)
Святої тиші спокій і жура…
На цвинтарі сільському сосен варта,
А тінь хрестів застерігає: «Варто
На світі жити, раз твоя пора!».
Тут явиться прозріння, днем одним:
Межу всьому відчуєш явно, зримо
Руками, розумом, шляхами пілігрима –
Он встелені як хвоєю вони –
І камінь в мітках вічності замре:
Твоє життя все вміститься у риску
Між числами! – до тризни від колиски
Ім’я – на подих, дати дві – й тире…
О дар буття, цінуй його мов скарб:
Ким був ти, мав що – все постане прахом,
Тож дні свої, любов, ще душу-птаху
Оберігай – та додавай їм барв;
До часу в камені торкнися, до трави,
Світ обійми любов’ю – і живи.
Біжи від суєти, бо все зітре
Оте святе між датами тире!
---
(над Припа"яттю, де край дитинства і пам’яті роду…)
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834438
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2019
автор: Касьян Благоєв