Обезлюднений Донбас в усі часи
Кремль засівав переселенцями,,,
Давно це було… Санаторій «Донбасс»…
Чудові місця…Грязі… Гамірно…
Часи небагаті – лиш зрідка був квас…
А пиво – й зовсім якось камерно…
Столи… Доміно… Процедури…Жінки…
Розмови…І часом - сполохані…
Звідки хто родом…І хто ми такі…
Місцеві – чи зайди непрохані…
Ти був гоноровим,- це воля Того!..
Палець в небо легкою пташиною…
Та бачив в очах я сумління його
Давно це було… Стало міною…
Ну що вам ще треба,- «Мойсею» казав,-
Ні для чого гризні епопея
Та погляди косі…Яких вам ще прав!..-
Терриконы, дружище – Рассея!...
Руський мир…Степ горить…Домовини і кров…
Син твій ткнувся лицем в жовті квіти…
«Братам» клопіт один – підвезти в ватру дров,
Подовше б…Подовше б їм тліти!...
Для чого пишу…Правду знають не всі-
То я для таких балагурю,-
Кремлівські всі зайди – вітри із Русі,
Котрі можуть сіять лиш бурю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834385
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.05.2019
автор: Янош Бусел