Торкаюсь таємниць

Дощі,дощі...  Напився  Стир  водиці,
Набрався  сил  неначе  богатир.
В  повітрі  сосни  запах  і  кориці,
У  цій  місцині  наберуся  сил.

Торкнусь  трави,  росою  вмию  ноги,
Медунки  замилують  погляд  мій.
Он  виросли  гриби  біля  дороги,
Немов  кептурик  хочуть  зняти  свій.

Іду  у  глиб,  заквітчені  суниці
І  килим  з  листя  прілого  лежить.
Ввижаються  в  деревах  казки  лиця,
В  чупринах  їхніх  вітерець  шумить.

А  ось  старезний  дуб  собі  дрімає,
Його  двома  руками  не  обнять.
За  стільки  літ,  що  він  прожив,  все  знає,
Ти  підійди  й  тихенько  під  ним  сядь.

Послухай,  що  тобі  він  нашепоче
І  про  минуле  разом  нагадай.
Закохана  була  в  блакитні  очі,
А  ночі  наші,  мов  солодкий  рай...


Стир  -  назва  річки.


адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834153
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.05.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)