П"ятдесятий квітень наш
Слізьми захмареного неба
Нас покидає. Це -- демарш?
Чи розуміть інако треба?
Такі питання не для нас!
Ми бути мусимо обачні --
За весь прожитий в парі час
Ми маєм Богу бути вдячні.
Ми дякуєм Йому за те,
Що Він весь час нас вів за руки.
Було й сутужно, а проте
Ми з Ним й тоді пройшли повз муки.
Усі оті півсотні літ,
Де б не були ми, з нами всюди,
Чи по сухому, а чи вбрід,
Ішли здебільшу добрі люди.
Чому ж то квітень - ювіляр
В сльозах прощань чека загрози?
Ми ж Бога просимо нам в дар
Щоб то були на Щастя сльози.
Прости нам, Господи, гріхи
Та не відмов нам у проханні,
Щоб нас минали дні лихі
І квітень був нам не останній.
30 квітня 2019 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834078
Рубрика: Присвячення
дата надходження 01.05.2019
автор: Микола Холодов