Ой вербиченько…. / слова до пісні/

Ой  вербиченько  -  вебичко,  чому  зажурилась
В  річку,  до  води  святої,    низько  нахилилась
 А  тобі  б  нині  радіти,  весна  розквітає
Погляд  сумний  все  до  сходу,  душенька  страждає…
А  тобі  б  нині  радіти,  весна  розквітає
Погляд  сумний  все  до  сходу,  душенька  страждає…


Мина  день  й  нічка  тривожна,  знов  чекає  звістки
Є  поранені  й  убиті,  не  йде  ворог  звідти
Та  вербичка  ,  як  країна,  краса  в  вишиванці
Лист  дрімає,  а  сережки  розпустились  вранці...
Та  вербичка  ,  як  країна,  краса  в  вишиванці
Лист  дрімає,  а  сережки  розпустились  вранці...

Сонце  лагідне  привітне,  вселяє  надію
Що  колись  все  ж  мир    настане,  не  втрачає  мрію
Вода  в  річці  зарябіла,  десь  птаха  кричала
Мати    в  дорогу  останню,  сина  проводжала...
Вода  в  річці  зарябіла,  десь  птаха  кричала
Мати    в  дорогу  останню,  сина  проводжала...


Почуй  Боже,  почуй  світе,  земля  рідна  стогне
У    вербички  молодої,  серденько,  аж  стигне
Ті  сережки  немов  діти  у  воді  хололи
Нам  би  та  й  війни  не  знати  ніколи  -    ніколи!
Почуй  Боже,  почуй  світе,  земля  рідна  стогне
Краще  б  воїн  всім  не  знати,  ніколи-  ніколи!





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833209
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2019
автор: Ніна Незламна