Ще тиша небо огортає,
Роса омила трави зранку.
Ще на хмарках Весна дрімає,
Цілунку хоче від світанку.
А він із сонечком у парі,
Струну натягують, щоб грала.
Полинуть в небо звуків чари,
Мелодія на них чекала
Бруньки мов лампи засвітились,
Блукає в берегах лелека.
Чомусь дві верби зажурились,
Образились на дуба - свекра.
А ось метелик чепурненький,
Кудись вже зранку поспішає.
У полі - зору він маленький,
Був тут, та вже його немає...
Зіткав павук гамак для себе,
Йому у нім просторо й тихо.
Тривожити його не треба,
Хто потривожить буде лихо.
Десь гавкіт обізвавсь собачий,
Він із котом так розмовляє.
Кіт злиться, а буває плаче,
Тільки про це, ніхто не знає.
У кожного свої турботи,
І кожен має свої справи.
День додає усім роботи,
Додасть наснаги ковток кави...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832961
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.04.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)