Я не можу повернутися у свою молодість,
але я можу змінити свій життєвий фініш.
Бог не давав гарантію на сонячні дні,
на відсутність печалі,
остерігав, щоб ми собі не підкачали.
"Не думай про завтрашній день", говорив
"він подумає сам про себе", в міру витрачених сил.
Я на нього не ображена.
Він заглянув в мою обитель,
дав мені щось краще - творчості політ,
як парасольку від моїх негод.
Я не можу змусити любити себе,
але прагнути до того,
щоб бути гідної любові, я можу.
Може гордість моя мене по -життю підвела,
не надала любові гідне право.
Бог вчить мене плакати не так гірко,
шанс мені в житті дає гідний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832919
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2019
автор: Svitlana_Belyakova