Візьміть голку і зашийте серце,
Допоки не стало каменем,
Та напевно немає сенсу,
Бо воно вже занадто поранене.
Візьміть голку й набийте прізвище,
Бо забуду хто я, чи звідки,
І піду до маньяка у лігвище,
Сам-один без настирливих свідків.
Візьміть голку: вколіть мені опіум,
Той, що чортом був подарований,
Остогид ваш вибагливий соціум,
Через нього я надто знервований.
Т.М.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832905
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2019
автор: Тарасов Максим