Цві́том абрико́совим укві́тчана весна́
Співом птахів стоголо́сих манить в сад вона.
Я іду́ зако́хана по сте́жечці у ніч -
Зіроньки спала́хують у не́бі, як сто свіч.
Приспів:
Мі́сячна мело́дія, де зо́рі навкруги́.
Місячна мелодія несе мене в світи.
Мило зорепа́дами спала́хує ця ніч
І мене́ обку́тує, торка́ється до пліч.
Знову поверта́юся думками я туди,
Де були загублені коханнячка сліди.
Де клялися в вірності: "Ми разом назавжди".
Як мені в ту весноньку дорогу віднайти?!
Приспів.
Ве́сноньки і зи́моньки швиде́нько пронесли́сь,
А сліди́ загу́блені дони́ні не знайшлись.
До́сі абрико́сами вбира́ється весна́..
Бі́лих я́блунь ко́сами все ма́нить в сад вона́.
Приспів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832888
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2019
автор: Ольга Калина