З нагоди ювілею Лідії Федорівни
Базилівської
Тобі сьогодні - шістдесят.
Ну де, скажіть, літа взялися?!
Було в житті чимало свят,
Була й журба – Ти не здаєшся.
Привітна, мила і струнка,
Ще й молода..(ну, хоч душею).
Така ж хода Твоя легка
І вабиш щирістю своєю.
Позаду прожиті роки,
В яких було всього доволі,
Але за все те, залюбки,
Ти завжди дякувала долі.
Любив коханий чоловік,
Ти маєш сина і невістку,
Єгорка - первісток-онук
Завжди приносить нову звістку.
Він ходить в школу, в перший клас
І з кожним днем все цікавіший,
То ж відкриває кожен раз
Знання для себе все новіші.
А Владі рік лише минув,
Вже почала вона ходити
І хто би поряд з нею був,
Слова береться говорити.
Вона як сонечко ясне,
Що світить й зігріває душу.
Без втіхи день ваш не мине
І радість в хаті змінить тишу.
Нехай же буде так завжди:
Щоб затишок родинний в домі,
Не бачити щоби біди..
Нехай щастить Тобі в усьому!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832887
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2019
автор: Ольга Калина