Продовження. А - Аїд. Сутичка в подвір'ї лікарні.

Я  схилився  над  сміттєвим  баком,
А  він  підійшов  із-за  кута
Я  обернутися  не  встиг,
Як  блиснула  його  нога
Із  словами  "  Чьо  по  баках  
шариш  скатіна  ?  "
Кастетом  межі  очі  вцілив  щосили.
Зціпивши  щелепи,стікаючи  кров'ю
Крізь  зуби    у  пику  виплюнув  йому  слова:
"Недопалок  запалений  хтось  кинув  туди,
-Хіба  ти  хочеш,  щоб  була  пожежа  
чи  ні  ?!"
Він  зморщився  хижо,
Зблиснуло  око.
Тепер  вже  кастет  направив  мені  в  щоку
.
Довго  не  чекаючи,
Зібравши  останню  силу,
Я  правим  хуком  дав  йому  в  рило.
Удар  той  був  точним
В  нижню  щелепу  -  
Отак    розібрався  я  з  ним  без  пістолета.
Як  бувало  колись,
Після  "відсидки"  в  тюрмі  ...
.
Нападник  лежав  на  землі
Я  його  зміг  розгледіти:
Метри  два  зростом  і  метр  у  плечах,
Шрам  на  все  око  і  ніс  в  кровотечах.
Розглянувся  навколо  -  
Праворуч  був  прохід
Він  вів  у  подвір'я  лікарні  
Там  випадково  йшов  поліцейський  мимохідь
Він  й  упізнав  нападника  -  
Це  був  Аїд  ...
.
Маніяк-рецедивіст,  
На  прізвисько  Аїд,
Який  приніс  вже  людству
Не  один  десяток  бід  :
П'ять  десятків  осіб
"Переправлено"  на  той  світ.
Слідство  уже  5  років  
Не  нападає  на  його  слід.
.
Навіть  разом  із  міліцією
Авторитети  криміналітету
Оголосили  дозвіл
На  його  піймання  і
узяття  під  приціл.
У  разі  спроби  втечі  
Можливий  був  обстріл.  
.
Так  закінчилася  кривава  ера
Маніяка  й  людожера.
І  почалась  ера  протистояння  мені
Міліціонера,
Котрий  захотів  собі  приписати
Піймання  злочинця,
Але  я  зміг  йому  тоді  помішати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832877
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2019
автор: БоРудик