ПІДСНІЖНИКИ

…щоночі  п’ятий  день  морози,  нехай  і  не  великі,  але  вода  перетворюється  на  льодяну  душу,  зовні  ніби  й  приваблива,  а  насправді  холодна,  як  ця  ніч  застуджена  самітністю…  і  весна  її  не  обіймає,  лише  квіти  й  люди  своїм  теплом  зігрівають  ранки…
…  яка  ж  то  витримка  й  мужність  підсніжників,  посаджених  весною,  ніби  на  мить,  але  яку?!..  вони  подають  падаючій  свої  неповторні  світогляди  сьогодення,  навчають  людей  дарувати  весну  іншій  людині,  в  якої  крижане  минуле  в  перейми  забуття  відсторонює  від  подиху…  подиху  народження…  народження  весни…  народження  весняних  квітів  душі  для  тебе,  душі  моєї  для  підсніжників  весни…  посаджених  весною…
©  Петро  Кухарчук
©  Петро  Кухарчук,  фото,  24.02.2018

ПІДСНІЖНИКИ

Навіщо  ці,  слабкі,  слабкі  морози?
Захолодити  душу  кожну  ніч?
Весна  не  гріє...  студжені  в  ній  грози,  
Як  люди  й  квіти  -  блиск  воскових  свіч.

Лиш  люди  й  квіти  і  весняний  холод
Серед  пелюсток  ніжних,  крижаних,  
Торкають  душ,  вдихнувши  вічний  голод,
У  квітах  перших-  ніжно  весняних.  

Загорнуться  в  народження  весняне,
В  найперше  із  усіх  земних  прозрінь,
Зігріють  душі  -  подих  не  зівяне,
У  мужності  квітковій  світ  терпіть...

(С)  Леся  Утриско

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832876
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2019
автор: Леся Утриско