Поки що нічия

Бути  поруч  з  тобою,  відчувати,  як  пахне  волосся.
І  тебе  мені  іншої  не  треба  і  не  знайшлося  …
І  тебе  мені  рідної,  не  кажіть,  що  чужої.
Я  рубаю  зда́леку,  що  там  комусь  не  зійшлося.

Доторкатись  до  тебе  не  забракне  ніжності,
Обійняти  тебе  не  забракне  відважності,
Прожени  назавжди  усі  мої  сніжності,
І  останні  сліди  моєї  безкарності  …

Бути  поруч,  обіймати  серцем  долоні,
Бути  поруч,  обіймати  душею  твої  безтурботності,
Поховались  твої  улюблені  коні,
Може,  часу  немає,  може  мізер  із  крайності  …

Сам  себе  помістив  у  якісь  нагальності,
Але  там  всередині  вогник  наче  зоря,
І  усі  мої  одинокі  звичайності?
Це  не  програш.  Життя.  Поки  що  нічия.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832868
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2019
автор: Дружня рука