Там, де свободи мало, ти хочеш дихати.
Там, де її продають, ти - задихаєшся.
Дивишся і не знаєш, як воно – випростатись…
Очі злітають вгору, душі не мають краю.
Там, де свобод не стало, не стане й милості.
Все поміняти на подих – безбожні слабкості.
Ти обіцяв, що я – твої вічні цінності…
Я промовчала, що ти – мої вічні крайнощі…
Там, де свободи мало, стають причетними...
Хто до любові, хто до пустих обіцянок.
Я відкриваю вікна, ґудзики й все защеплене,
Аби після вільної ночі, ранок знов все не взяв до рук.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832861
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2019
автор: