ТІЛЬКИ У ЗАКАРПАТТІ

Тільки  у  Закрпатті  -так  сонечко  сяє,
тільки  у  Закрпатті  -музика  так  грає.
І  гори  най  красивіші  у  світі,
найгостинніші  люди  і  наймиліші  діти.

Наш  край  гоцульський-  це  країна  у  країні,
про  це  відомо  дорослому  й  дитині.
Тут  є  усе,що  треба  людині  для  життя,
а  ще  панує  райська  красота.

Тропічні  фрукти  уже  вирощують  гоцули,
настільки  роботящі  Закрпатські  люди.
А  те,що  і  повинно  у  краю  моїм  рости,
ще  в  інші  області  вивозимо,всі  ми.

Одне  біда-це  торба  завжди  напоготові,
а  все  тому,що  ми  живемо  на  самому  кордрні.
І  бачили  Європейське  життя  іще  тоді,
коли,ще  піонерами  і  комсомольцями  були.

Той  побут,яким  живуть  в  Європі  люди,
ми  забажали-нехай  у  нас  він  буде.
Тому  на  добробут  Закарпатців  подивітся,
це  все  руками  зароблено-бо  Закрпатець  не  лінится.

Такий  ось  мальовничій  край  мій-Закрпаття,
і  що  я  тут  живу,для  мене  це  велике  щастя.
Я  Закрпатець,я  один  з  таких  людей,
в  яких  одна  ціль  у  житті-все  для  сімї,все  для  дітей.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832860
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2019
автор: Бабич