КРУЖЛЯЄ ЖОВТЕ ЛИСТЯ ЗОЛОТЕ БАГРЯНЕ

Кружляє,  жовте  листя  золоте,  багряне...
розсипає,  на  твої  коси  -блаженну  мить.
Поглянь,  нас  осінь  кличе  до  себе  кохана!
і  золота  пора  -  своїм  подихом  п'янить.
 Явір  ,на  скрипці  грає  пісню  про  кохання  ,
 виводить,  на  струнах  веде  у  казковий  рай.
 Курличуть,  журавлі  передають  вітання...  
 і  до  ніг  ,пелюстки  троянд  встеляє  небокрай  .                            
 Я  запрошую,  до  танцю  на  цей  вальс  тебе!
притулись,  до  мене  і  подай  руку  свою.
Ми  від  щастя  ,  злетимо  під  небо  голубе,  
де  Ясен  Місяць,  виглядає  ясну  зорю.
О  ,  поведи  ти  мене-  в  Осінь,  у  Листопад!
там  де  палахкотить  кленовий  вогонь.
Щоб  удвох,  зустрічати  грози  і  Снігопад,
і  з  чаші  щастя,  пити  любов  з  ніжних  долонь.
Золота  Осінь  дарує  нам  прекрасний  час!
благословляє  долю  і  жадані  мрії.
І    літо,  поцілунком  неба  єднає    нас...
бо  тебе,  я  люблю:  моя  квітко  леліє.
Осінь  красуня  у  бурштиновім  намисті
І  усміхається  стрункому  клену  смерека
бентежно  шелестить  віттям  опале  листя
Вітер  несе    у  заметіль  зими  далеко.

М  ЧАЙКІВЧАНКА
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832819
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2019
автор: Чайківчанка