Людина була - людини нема,
свічечки, сльози на показ і все.
А далі - одвічна тупа боротьба
за місце у стаді під наглядом зла.
Людину забудуть і сунуться далі,
залишивши серце в старому підвалі.
Зміниться свічка на фото яскраве,
новий співрозмовник знайдеться до кави.
І ніби життя це кудись таки суне,
питання "куди?"... Заіржавіли струни.
Відрізок і так є занадто коротким,
квартира, машина, все інше - на потім.
І мрія про щастя з картинки зі Штатів,
ховати себе у костюмі, чи платті.
А інший давно не живий від отрути.
Ти віриш у диво? Та дива не буде...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832767
Рубрика: Нарис
дата надходження 15.04.2019
автор: Miha_Poetry