В моїм однокімнатті не потрібне світло…

В  моїм  однокімнатті  не  потрібне  світло
Тут  тіні  не  живуть  й  не  ходять  по  -  п'ятам
Кохання  ж  тут  від  темноти  принишкло
Утратило  надію  перетворившись  в  хлам

І  болем  пролягло  воно  крізь  люті  ночі
Крізь  вік  оскаржений  шаленим  дням
Й  не  запалає  світло  й  не  побачу  очі
Допоки  заживе  життя  в  болючий  шрам

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832733
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2019
автор: Андрій Толіч