і хто йому скаже, як вітер свистить поміж ребер
як же тихо і холодно, хоч надворі вже плюс двадцять
і хмари по небу. і хмари по серцю - так темно
я думаю все.. а, можливо, ті "всі" мали рацію
я думаю все, та не можу нікому сказати
перетерто життя, переломано крила і дух
і нестерпно в уяві - голоси у порожній кімнаті
хтось скрутив до низів ще учора знайомий звук
відчуваю в собі оце дивне німе спустошення
до нездатності вірити жодній живій душі
я була абсолютно відверта з тобою - завжди, і з кожними
а тепер я не заздрю ні їм, ні найбільше - тобі.
12.04
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832515
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2019
автор: blackberry_poems