Розгулявся буйний вітер в полі,
Нахиляє трави до землі
Та розхвилювалось хлібне море,
Розшумілись хвилі золоті.
І благальний голос чути їхній,
Що далеко так уже луна:
-Вітре-брате, просим, трішки втихни
Та стебел пшеничних не ламай.
Достигає хай зерно добірне,
Вийдуть степовії кораблі,
Щедрий урожай зберуть дорідний.
Згодом короваєм на столі
Запишається-рум"яниться, всміхнеться
Він на вишиванім рушнику
В барвінковому й калиновім вінку
І зігріє хліборобське серце.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832324
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2019
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський