Ліс не спить, ліс прокинувся, й сонце
На ялинці гойдає пісні,
А у дворі, поблизу драбини
Їжачки невеселі весні
Не радіють мов, ніби не треба
Ніби дощик вуста оросив...
Та, щаслива я,.. біля тебе
Як ся сталося, що попросив!?
Запіканку, зі смаком цілунку
Хтось же вигадав, як же він ліг
Ніжно, м'яко, до стіночки шлунком
І ні краплі.. ні краплі, не збіг
Солоденький, на пригоршнях м'ята
Я не думала, навіть,що таааа!
Дочекалися любий ми свята
Так люблю, коли кажеш,- свята!
Знаю, грішна, у косах, усюди
Та, які наші там літа?!
Мій коханий засни вже, на грудях
Сонце високо, вище..зліта..
Любов..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832323
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2019
автор: Ольга Ратинська