Країна смутку й портиріч,
Країна, де плюють на всі святині,
Де доля зла лама народу віру,
Де зло й добро завжди йдуть пліч-о-пліч.
Тебе віками втоптували в бруд,
В твого народу віднімали волю..
Тут справедливості тяжкий і марний труд!
Ти, Україно, не даєш мені спокою..
За що тебе, нещасну, я люблю?
Чому молюсь за тебе? я не знаю...
Через красу твою, спустошену до краю?
Чи через бідність і знедоленість твою?
Та факт є факт. Тебе люблю, Вкраїно!
Перед тобою на коліна я встаю,
За тебе, якщо треба кров проллю!
Бо ти - моя земля. Й для мене ти єдина!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=83225
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.07.2008
автор: Joky