Розгорнеш пам'яті сувій –
і знов пахне́ гірким полином...
Ти душу змучену омий
весни прозорим, чистим плином.
Закинь тумани безнадій
у далечінь за небокраєм.
Залиш одвічний сумнів свій,
забудь все те, що серце крає.
Є ранків сонячний бурштин,
в садку – квітуча біла вишня...
Є в світі тисячі причин,
щоб стати трохи щасливіше.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832243
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2019
автор: Денисова Елена