Суспільство мені допоможе.
Навчає в житті гарно жити.
Це «гарно», як в задумі Божім.
Не лише поспати й поїсти.
В собі відшукати таланти,
Розкрити, понЕсти їх людям,
Мету ставити й досягати
Для себе. Про інших не будем.
Коли досягаєш вже рівня,
І успіхи маєш достойні,
Суспільству стаєш ти потрібним:
Пишаються люди тобою.
Наприклад, клуб взяв футболіста
Якоїсь туземної раси,
Щоб в збірній він грав чесно й чисто
Йому надають громадянство.
Ніхто не спитає, чи мову
Він знає, чи любить країну.
Суспільство змиритись готово,
Сприймає, як рідного сина.
Отож, якщо ти особистість,
Закони не діють громади.
Ось тут і закопана хитрість.
Ти хам, а вони тобі раді.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831513
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.04.2019
автор: Пісаренчиха