«краще синиця в руці…»
А мова не про те, щоб журавлів ловити –
Для крил моїх занадто вже високі небеса,
Та й з рук давно втекли малих надій синиці
(Хоч диво: мрійниці-душі ще сняться чудеса!);
І не про те вони – слова мої безкрилі –
Щоб поміж справ і суєти встигати за усім:
Лише б у хвилях днів не впали їх вітрила –
Вустами не злукавити і серцем-днем своїм.
Та й то вже не печаль, щоб чути голос висі! –
Багато виростив наш час глашатаїв небес –
Лиш друзів біль і сум відчути духом чистим.
Любити, втішити когось, допоки ти не щез.
Що ж, хай нам все й давно порахував Всевишній,
Тож мова не про те з благань, як вимолити час,
Нехай і в решту днів дасть сил добро творити –
Бо тут за що любитимуть і чим згадають нас?
Живімо так, щоби серцям жаліть не довелось:
«О, як гірчив тут кожен день без іншого когось!»
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831390
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2019
автор: Касьян Благоєв