Ти родила мене
Повела у світи,
Моя рідна,
Спрацьована, мамо.
І дала мені все,
Щоб я міг розцвісти,
Щоб пишалась
Ти сином з роками.
Приспів:
Ну а потім, як птах
Піднялась в небеса.
Охоронцем мені
По житті і до нині.
Я, бувало вмирав,
Та проте воскресав,
Ти мій ангел,
Моя ти святиня!
Пам’ятаю не раз,
Коли ти до воріт,
Проводжала мене
У дорогу.
І хрестила, як йшов,
І молилась услід,
Бо у серці
Носила тривогу.
Приспів.
Я хотів би ще раз
Припасти до ніг,
Щоб на мить
Повернулась весною.
Щоб пристанищем став,
Мені рідний поріг.
Щоб ти й далі
Пишалася мною.
Приспів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831277
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2019
автор: Віталій Назарук