Українська моя – неповторна,
Ти у світі єдина така…
Ти пройшла різні біди і жорна,
Ти кровинкою є козака.
Мово рідна, в калині й барвінку,
В кожне серце заляж, як душа…
Нехай внуки радіють ужинку,
Як виходять із свого коша.
Приспів:
Бо ми українці від прадіда-діда,
Де мова – це гордість музик.
Ніколи не буде в нас мови сусіда,
У них замість мови - язик…
Моя, рідна мово,
Пісенна, найкраща,
Пануй у народі віки…
Щоб мамину мову, що вічна в народі,
Завжди берегли козаки.
Ми тебе, наче в лузі калину,
Горнем, мово, до серця свого.
Бережемо тебе й Україну,
Бо ж ти варта безсмертя того.
Ти звучи, дзвоном ніжним, ранковим,
Нас гуртуй, як колись отаман…
Захисти нашу віру Хрестову,
І будь зброєю всім козакам.
Приспів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831218
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2019
автор: Віталій Назарук