Живу, сьогодні... не думаю ,про завтра...
бачу ,як сходить сонечко і щаслива.
а ти знаєш, за життя боротись варто !
чи ти юна пава ... чи голубка сива.
А сьогодення, розбурхане вітрами,
вітровій, зриває ще листя зелене .
і несе ,тебе доля у даль стежками...
поки молодий серце б'ється шалене.
Стелиться, дорога широка і вузька...
відкриваєш ,світи близькі і далекі .
і як ластівка , розпрямляєш два крила
усміхаються ,тобі дуби смереки.
Радію, кожною миттю ,бачу божий світ...
дихаю, у повітря квіти волошкові.
бо не знаю, коли вітер зірве лист з віт...
милуюсь, як шелестять високі тополі.
Знаю ,колись прийде остання хвилина...
і залишу, назавжди цей прекрасний світ .
піду, у заметіль з очей впаде сльозина...
подякую ,Богу за все... розтану ,як сніг .
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831179
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2019
автор: Чайківчанка