Я так хочу, намалювати небо!...
Небокрай ...блакитньо-синій синій.
А сонечко ,щоб усміхалось для тебе,
Сяяло ,щастям у пісні лебединній.
Поклич, мене, прийду серед ночі!...
Прилечу ,через океан тисяч доріг...
Назбираю, зір скарби найдорожчі,
І пелюстки , лілій встелю до ніг.
Душа пречиста ,як аркуш білий,
Вона прагне високих почутів.
До тебе ,несе птах сизокрилий
збудувати щастя з п'яти слів.
Я несу ,у своїх долонях мрію...
А ти, чекаєш з моря погоди.
Прошу, не мовчи дай мені надію!
Цей дощ ,пройде і всі всі негоди.
Відкрий ,двері іди назустріч мені...
Для перемир'я ...подай руку свою!
Хай зоря ,осяює стежки на путі...
веде, у казковий рай ...у весну.
М .Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831019
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2019
автор: Чайківчанка