Осудження людей я не боюсь,
Боюся більше я осуджень Бога.
За те що і не жила у цім житті
Пройшла колись наспіх свою дорогу.
За те що стримувала сміх і плач
Боялася кохати цілим серцем
Собі в житті сама була "палач"
І рани посипала сіллю з перцем.
А цілий світ кричав мені -"живи!"
Ковтай повітря і змагайся з вітром!
Та я схиляла нижче голови..
Гріха боялась?! Ні ! Боялась жити!
Тепер болить скалічене життя
Болячок повно... "плечі тиснуть роки"..
О Боже мій, прости!- що дар життя
Я цінувать не вміла анітрохи!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830996
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2019
автор: Irin**Ka