ВЯЗНІ НЕДОЛІ
Нас вчора ,вбивали, і знищували поодинці...
нині женуть , на війну як худобу на забій.
Годі спати,прокидайтесь від сну мої українці!
Бо завтра ,під прицілом може бути син твій.
Із народної скарбниці, казни накравши добра,
Привласнили ,фабрики ,заводи, надра землі...
Купили, мандат депутата... підтримуть Царя...
Видумали ,закон про недоторканість собі.
Їхня зарплата ,більша ніж у шейха в Дубаю,
А він є господар ,збудував рай у пустині.
Мій рід ,загнали у ярмо ,у злиднях погибає...
Мати ,не може купити цукерку дитині.
Робочий ,від зарплати до зарплати виживає -
І пенсіонер ,рахує мізерну пенсію у руках.
Заплатить ,газ світло:"за що жити себе питає?"...
Діти ,шукають хліба ... розлетілись по світах.
Думай , великий, мудрий ,трудолюбивий роде?!...
Як жити, маєш дальше на своїй рідній землі?... .
Будеш .мовчати ...заберуть, у тебе свободу
І Згасне, як воскова свіча твій час у журбі.
В кого є влада, гра без правил шах і мат,
Мій народ - в замкнуте коло-вязні недолі.
Останню надію ,під кулі у бій ураганний град,
Сичать змії,і ти козаче як орел гуляй у полі".
М . Чайківчанка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830368
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2019
автор: Чайківчанка