А потім…

А  потім...  Наскучавшись  вволю,
Вони  стрічалися  в  шалених  снах,
Щоб  надивитись,  до  (в  зіницях)  болю
У  вічі...  на  ромашкових  ланах...
Цілуючись,  сміялися,  мов  діти,
Й  пили  із  вуст  трояндове  вино.
Сплітали  руки,  ноги,  наче  віти,
Стелили  замість  постелі  руно...
І  кадрували  до  найменшої  деталі
Кохані  риски  -  в  пам'яті  архів,
А  з  їх  імен  писалися  скрижалі
У  піднебессі  крилами  птахів...
А  на  світанку  ніжно-захмелівші,
Себе  знайшовши  у  загублених  рунах,
...  Він  тихо  зникне,  їй  косу  розплівши,
Щоб  знов  колись  зустрітися  у  снах...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830250
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2019
автор: Лія Лембергська