Я вже не людина…

Я  вже  не  людина...
Мене  не  замітиш  ти
Пусту  оболонку  без  души...
І  лиш  мої  очі...
Нагадають  тобі
Що  я  колись  жила...
Сміялась...Мріяла...
Що  я  колись  була...

Я  вже  не  людина...
Лиш  залишки  її...
А  тіні  минулого  ходять  
слідом...
Переслідують  спогади
людські...
Я  кожен  день  вдягаю  маску...
А  чи  допоможе  це  мені?

Я  вже  не  людина...
Лиш  гарячі  сльози  льються
з  залишка  душі...
А  серце  болить  і  крається...
Немов  живе...
А  чи  можливо  це?

Ні,  я  більше  не  людина...
Я  вже  давно  не  маю  серця  і  душі...
Більше  ти  не  зробиш  боляче
мені...
Більше  твоєю  я  не  буду,  
не  проси...

Я  вже  не  людина...
Ти  більше  не  візьмеш  мене
під  крило  своє...
Не  приручиш,  не  посадиш  коло  себе...

Я  більше  не  людина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830149
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2019
автор: Lirіk