Ще сонце гріє так дитиняче, так ніжно,
Так блякло променем розписує блават.
Ще тільки пролісок розквітнув і підсніжник,
Ще тільки де-де зачупринилась трава.
Ще не вернувся навіть з ирію лелека,
Ще у ставку не чути квакання ропух.
Ще в змія спеки міцно стулена пащека.
Ще не збира у череду корів пастух.
Ще ліс стоїть, мов гот, у чорному костюмі,
Ще лиш в думках весна виношує свій хіт.
А вже душа в якомусь легкому безумі,
Напнула крила, йти готова у політ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829994
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.03.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)