НЕВЖЕ ПРИЙШОВ ЦЕЙ ЧАС?

Невже  воно  минулося,  
Тріснуло,  як  бульбашка,  
Стерлося,  як    губка  до  миття  посуду,  
Списалося,  як  олівець,  
Втекло,  наче  хмара  від  вітру,  
Щезло,  мов  дим  в  обширі,  
Відцвіло,  як  луг  восени,  
Відірвалося,  як  жовтий  лист  від  гілки,
Пішло,  як  молоді  літа,
Згубилось,  наче  слід  після  дощу?
Невже  воно  вмерло  –  
Таке  високе,  могутнє,  пульсуюче,
Таке  незбагненне,  дивне,  невипите,
Солодке  й  гірке,  мов  шоколад,  
Таке,  здавалося  б,  вічне?
Воно  більше  не  пускатиме  з  лука  стріл  в  моє  серце?
Не  спікатиме  мою  середину?
Не  плестиме  надій    із  залишків  ниток?  
Не  рватиме  крил  і  не  підійматиме  їх?
Не  селитиме  сонце  в  моїх  очах?
Невже  настав  цей  час,  коли  я  маю  закопати  його  в  землю  і  поставити  над  ним  хрест  із  табличкою  «Народилось,  жило  й    відійшло»?
20.03.19

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829955
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2019
автор: Крилата (Любов Пікас)