Я не стала для тебе долею,
І любов'ю твоєю не стала.
І втікала я сонячним полем
Від обіймів твої ласкавих.
Теплим променем серця нам
Пронизало, мов стрілами дикими...
Я тонула в твоїх очах:
Ми були немов би безликими!
Лиш душа пашіла і рвалася:
Мало місця здавалось їй!
Так вона , та душа, й зосталася
В тих полях ще юнацьких мрій.
Там зостався і весь мій біль:
Покотився дібровами, лугами...
Мов з моїх дівочих надій
Хтось та й виорав серце плугами....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829859
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2019
автор: Юлія Ганненко