Повене ніжності,
скільки в тобі талих вод,
Недорозкритої
з давних давен таємниці.
Пролісок перший
пнеться без перешкод
Цвітом торкнути
західний слід багряниці.
Тьохи, вурчання,
близькість, вростаюча вглиб,
Я захлинаюсь
непереборністю те́чій.
Ніжність неспинна
зябра насичує риб,
Зорями шлях
мо́стить на небі лелечий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829644
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2019
автор: Оксана Дністран