Таки дурак


Що  зі  мною  не  так?
Напевне  таки  дурак.
Не  живу  їхніми  рамками,
Живу  місяцями  й  світанками  .

Живу  свіжим  подувом  вітру,
Не  дивлячись  сльози  витру.
Змішаю  холодну  палітру,
А  вони  сто  видів  спирту.

Шукаю  одну,  щоб  кохала,
Таку,  щоб  погляд  читала,
Цілувала  б  втомлені  очі,
Ті,  що  плачуть  кожної  ночі.

І  більше  нічого  не  треба,  
Лежу  горілиць  до  неба.
Слухаю  музику  гаю,
Й  потрохи  собі  засинаю.

Не  живу  їхніми  рамками,
Живу  місяцями  й  світанками.
Що  зі  мною  не  так?
Напевне  таки  дурак.

08.03.19  ©Стася  
(Максим  Стаськів)

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829562
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2019
автор: Моряк